Ключ. слова: фотоэлектрические преобразователи, p-i-n структура, КПД
Індекс рубрикатора НБУВ: З854.225-01

Рубрики:

Кремнієві фотоелементи

Шифр НБУВ: Ж69398 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З854.225

Рубрики:

Кремнієві фотоелементи

Шифр НБУВ: Ж24835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання розробки нових підходів, пов'язаних з диференційованим програмуванням розвитку рухових здібностей учнів першого класу у процесі урочної форми, що сприятиме покращанню вирішення завдань фізичного виховання в школі. Проаналізовано сучасний стан існуючих методик і засобів формування рухових умінь та навичок для організації уроків фізичної культури для дітей молодшого шкільного віку. Доведено, що найбільш сприятливим віком є вік від п'яти до семи років. Обгрунтовано методику, спрямовану на використання великого тенісу під час занять. На підставі показників здоров'я та фізичного розвитку дітей шести років експериментально доведено ефективність розробленої методики. Виявлено педагогічні умови формування уроку з фізичної культури під час використання великого тенісу. Доповнено варіативні частини річних планів занять з фізичної культури. Виявлено позитивний вплив розробленої методики на гармонійний розвиток дітей шести років.

Надано результати впливу елементів тенісу на здоров'я та працездатність дітей першого класу.

Розкрито розроблення та обгрунтування змісту уроків фізичної культури з використанням елементів тенісу для дітей першого класу.

Увагу приділено формуванню рухових умінь та навичок учнів початкової школи на уроках фізичної культури з використанням елементів тенісу. Проаналізовано існуючі методики та засоби. Теоретично обгрунтовано, розроблено та впроваджено в процес фізичного виховання авторську методику, спрямовану на використання тенісу під час занять. Виявлено педагогічні умови формування уроків фізичної культури під час використання елементів тенісу.

Проаналізовано сучасну науково-методичну літературу та новітні способи використання різновидів фітнесу. Теоретично обгрунтовано та розроблено фітнес-технологію (ФТ) для дівчат 17 - 20 років. ФТ - це, передусім, технології, що забезпечують результативність занять фітнесом. Більш точно їх можна визначити як сукупність наукових методів, кроків, прийомів, сформованих у певний алгоритм дій, який реалізовується певним чином в інтересах підвищення ефективності оздоровчого процесу, що забезпечує гарантоване досягнення результату, на основі вільного мотивованого вибору занять фізичними вправами з використанням інноваційних засобів, методів, організаційних форм занять фітнесу, сучасного інвентарю та обладнання. До структурно-логічної схеми ФТ входить інформаційний і практичний компоненти. Перший із них містить відомості про термінологічний апарат оздоровчого фітнесу, знання про здоров'я та здоровий спосіб життя, вплив напрямів оздоровчого фітнесу на організм; другий - інформацію щодо використовуваних засобів оздоровчого тренування. У запропонованій ФТ поєднано види рухової активності аеробної спрямованості; оздоровчі види гімнастики; види рухової активності силової спрямованості, рухової активності з різним обладнанням; рекреативні види рухової активності; засоби психоемоційної регуляції. Умовою для грамотної розробки ФТ є єдині вимоги до її складання. До них належать конкретно поставлені мета та завдання; науково обгрунтований підбір засобів і методів фітнесу, що мають оздоровчу цінність, раціонально збалансований за спрямованістю, потужністю та обсягом, відповідно до індивідуальних можливостей студенток, і залежить від пріоритетної спрямованості занять; комплексне використання вправ, спрямованих на розвиток аеробного витривалості, сили та гнучкості; забезпечення регулярного та єдиного лікарсько-педагогічного контролю за фізичним розвитком, рівнем фізичної підготовленості, розвитком рухових здібностей, регуляцією психоемоційного стану досліджуваних. Висвітлено позитивний вплив розробленої ФТ. Доведено її ефективність за допомогою аналізу отриманих даних.

У наші дні серед дітей зростає популярність малорухомого способу дозвілля, що сприяє затримці розвитку фізичних якостей. Тому збереження й зміцнення здоров'я дітей початкової школи, підвищення рівня їх рухової активності, розвиток та вдосконалення фізичних якостей є головними завданнями фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Мета статті - обгрунтувати методику організації уроків фізичної культури для дітей молодшого шкільного віку з використанням елементів тенісу для підвищення рівня фізичної активності учнів. Організація дослідження. У дослідженні взяло участь 64 учні (хлопці, дівчата) 8 - 9 років, стан здоров'я - основна медична група. Збережено всі навчальні теми, години та структуру уроку, але розділили семестри на блоки. Для гармонійного розвитку дітей запропоновано виконувати елементи тенісу та вправи обома руками. Використання елементів тенісу впроваджено в процес фізичного виховання на кожному уроці. Досліджено ефективність розробленої методики при порівнянні показників контрольної та експериментальної груп. Виявлено, що в учнів експериментальних груп показники захворюваності значно менші завдяки використанню на уроках фізичної культури елементів тенісу. А рівень фізичної підготовленості дітей експериментальних груп відчутно підвищився, порівняно з представниками контрольних груп, а саме: сили м'язів кисті рук - у 6,33 та 3,21 раза (відповідно для хлопців та дівчат); швидкісно-силові здібності - у 5,34 та 4,19 раза; сили м'язів тулуба - у 4,94 та 4,07 раза; спритності - у 4,05 та 3,26 раза; гнучкості - у 5,14 та 6,18 раза; швидкості - у 3,01 та 2,59 раза. Висновки: одержані результати свідчать про ефективність розробленої методики, яка спрямована на використання елементів тенісу під час уроків фізичної культури в початковій школі.

У наші дні серед дітей зростає популярність малорухомого способу дозвілля, що сприяє затримці розвитку фізичних якостей. Тому збереження й зміцнення здоров'я дітей початкової школи, підвищення рівня їх рухової активності, розвиток та вдосконалення фізичних якостей є головними завданнями фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Мета статті - обгрунтувати методику організації уроків фізичної культури для дітей молодшого шкільного віку з використанням елементів тенісу для підвищення рівня фізичної активності учнів. Організація дослідження. У дослідженні взяло участь 64 учні (хлопці, дівчата) 8 - 9 років, стан здоров'я - основна медична група. Збережено всі навчальні теми, години та структуру уроку, але розділили семестри на блоки. Для гармонійного розвитку дітей запропоновано виконувати елементи тенісу та вправи обома руками. Використання елементів тенісу впроваджено в процес фізичного виховання на кожному уроці. Досліджено ефективність розробленої методики при порівнянні показників контрольної та експериментальної груп. Виявлено, що в учнів експериментальних груп показники захворюваності значно менші завдяки використанню на уроках фізичної культури елементів тенісу. А рівень фізичної підготовленості дітей експериментальних груп відчутно підвищився, порівняно з представниками контрольних груп, а саме: сили м'язів кисті рук - у 6,33 та 3,21 раза (відповідно для хлопців та дівчат); швидкісно-силові здібності - у 5,34 та 4,19 раза; сили м'язів тулуба - у 4,94 та 4,07 раза; спритності - у 4,05 та 3,26 раза; гнучкості - у 5,14 та 6,18 раза; швидкості - у 3,01 та 2,59 раза. Висновки: одержані результати свідчать про ефективність розробленої методики, яка спрямована на використання елементів тенісу під час уроків фізичної культури в початковій школі.

Реалізація комплексної програми реабілітації спортсменів після травм та ушкоджень, окрім виділення мети, цілей, завдань, контролю ефективності й спостереження, повинна враховувати можливість відновлення спортивної майстерності, підвищення вмотивованості до комплексної реабілітації, переоцінку своїх можливостей і перспектив. Мета дослідження - аналіз динаміки показників якості життя за анкетою МОS SF-36 у спортсменів, які проходили двотижневий курс фізичної терапії за індивідуально реалізованим реабілітаційним планом під час спортивно-реабілітаційних зборів. Методи дослідження - аналіз і синтез наукових літературних джерел, педагогічне спостереження, дворазове анонімне анкетування МОS SF-36; статистичне опрацювання даних. Аналіз отриманих даних на початку дослідження за анкетою МОS SF-36 із виділенням фізичного компонента здоров'я (PCS) та психологічного компонента здоров'я (MCS) у показнику якості життя показав значну варіабельність даних: PCS - від 25,79 до 59,76 бала; MCS - від 20,97 до 64,85 бала. При цьому між показниками простежено негативний кореляційний зв'язок помірної сили. Після двотижневої програми фізичної терапії, яка складалася з урахуванням профілю пацієнта відповідно до МКФ і була спрямована не лише на підвищення рівня функціонування та ліквідацію (компенсації, відновлення) наслідків травм й ушкоджень опорно-рухового апарату, а й на задоволення потреб і побажань спортсменів, варіабельність компонентів здоров'я, змінилась. Величина PCS коливалась у межах від 34,31 до 59,48 бала, MCS - від 21,43 до 61,77 бала. Між показниками PCS та MCS наприкінці дослідження з'явився слабкий позитивний кореляційний зв'язок. Проаналізовано взаємозалежність між компонентами здоров'я на початку та наприкінці дослідження. Виявлено за показниками PCS позитивний кореляційний зв'язок помірної сили. Водночас між показниками MCS на початку й наприкінці дослідження залежності не виявлено. Висновки: доведений кореляційний зв'язок між показниками PCS на початку дослідження та після реалізації програми фізичної терапії є свідченням того, що врахування принципу пацієнтоцентричності під час складання індивідуального реабілітаційного планує обов'язковою умовою результативності реабілітації. Зміна коефіцієнта кореляції між показниками PCS і MCS із негативного помірної сили на позитивний слабкої сили свідчить про те, що реалізовані реабілітаційні плани, провідним принципом яких був пацієнтоцентричний підхід, відобразилися на складниках якості життя, змінюючи їх взаємовплив та взаємозалежність.